Андрій Афанасьєв повернувся додому: Арцизька громада зустріла свого Героя

15 листопада Арцизька громада пережила мить, яку важко забути. Після довгих 40 місяців полону додому повернувся наш земляк — Андрій Афанасьєв, військовослужбовець Національної гвардії України, людина незламної сили духу та відданості своїй країні.
Його життєвий і бойовий шлях — це історія стійкості, мужності та вірності присязі, яка бере свій початок ще у 2013 році. Саме тоді Андрій добровільно став на захист держави, служив у внутрішніх військах та пройшов крізь буремні події Революції Гідності, отримавши поранення, але не зламавшись.
У 2014–2015 роках він брав участь у бойових діях у Харкові, Слов’янську, Мар’їнці, Волновасі, після чого був звільнений у запас.
Повномасштабне вторгнення застало Андрія за кордоном, у Батумі. Та перші вибухи в Україні не залишили йому жодних сумнівів: він повернувся додому через кілька країн Європи, щоб знову стати до зброї. Андрій обороняв Київ, брав участь у звільненні Київщини, знову пройшов через Слов’янськ та вирушив на Попасну.
Саме там його підрозділ потрапив в оточення. Андрій був тяжко поранений і разом із побратимами взятий у полон. А далі - Луганщина. Сибір. 40 довгих місяців неволі, про які складно говорити без пауз.
На День Незалежності 2025 року Андрія обміняли. А 15 листопада він знову ступив на рідну землю — під вигуки «Слава Україні!» та сльози радості.
Його зустрічали всі, хто чекав на нього всі ці місяці: родина, друзі, побратими, сусіди, уся громада.
Обійми, тремтіння у голосі, щира вдячність — такими емоціями наповнився цей день. Це мить, що пронизує до кісток, нагадуючи нам, заради чого ми тримаємося і чому не маємо права здаватися.
Андрій Афанасьєв — це символ незламності й відданості Україні.
Його історія — це нагадування про силу людського духу. Про те, що українські захисники — непохитні.
Ми щиро віримо: усі наші воїни повернуться додому.
Дякуємо кожному, хто підтримував родину Андрія, хто був поруч, хто вірив і чекав.
Дякуємо Андрію — за мужність, за стійкість, за вірність Україні.











