«Живі ремесла Бессарабії»: як в Арцизі ожили традиції чотирьох культур

Однією з найяскравіших локацій святкування 210-річчя Арциза стало «Національне містечко. Живі ремесла Бессарабії». Святкова локація зібрала чимало гостей, які протягом дня знайомилися з традиціями, ремеслами, кухнею та музичною культурою народів, що протягом століть формували багатонаціональну Бессарабію.

Цього дня на одному майданчику зустрілися українська, болгарська, молдавсько-румунська та німецька культурні традиції. Кожна отримала своє подвір’я, де гості могли не лише побачити традиційні речі, а й поспілкуватися з майстрами, долучитися до майстер-класів та скуштувати національні страви.

Українську культурну традицію на локації представляли села Плоцьк та Новоселівка. Гості могли долучитися до створення традиційного українського віночка, познайомитися з українськими звичаями та, звичайно, почути українську пісню.

Свої творчі номери представили учасники художньої самодіяльності громади. Зокрема, Антоніна Токарська, солістка Плоцького сільського клубу, виконала пісню «Слава Україні». Також українську пісенну традицію представили Федора Тельпіс та Наталія Карагенова, жіночий дует Будинку культури села Делень, із піснею «Стежечка моя».

Болгарське подвір’я об’єднало одразу кілька населених пунктів громади — Задунаївку, Нову Іванівку, Главані та Делень. Тут гостям демонстрували традиційні ремесла, зокрема роботу з овечою вовною — від отримання нитки до виготовлення виробів. Майстрині з Главані та Деленя показували, як зі шматків тканини створюються традиційні килимки.

Особливою подією став обряд «Гергьовден», представлений учасниками із села Селіогло. Гості змогли побачити елементи традиційної болгарської обрядовості та відчути атмосферу седянки — спільного вечора за рукоділлям, спілкуванням і піснею.

Болгарську музичну традицію на сцені представляли:

• вокальний колектив «Хубавіца» Будинку культури села Главані;

• народний ансамбль пісні і танцю «Младежки сърца» із Нової Іванівки;

• жіночий вокальний ансамбль «Дунавські зорі» Задунаївського Будинку культури;

• народний ансамбль народної музики «ДІВІТЛІЯ» із села Делень;

• народний ансамбль народної музики «Хоро-Бургуджи».

На сцені звучали болгарські пісні «Слънчице» та «Пъстра китка», а також інструментальні композиції «Бургуджійско хоро», «Бессарабскі настрой» та «Ергенска ръченица». Окрасою програми стали танці «Хоп-троп», «Женски шопски» та вокально-хореографічна композиція «Ябълчица».

Окреме подвір’я представило молдавсько-румунську культуру. Однією з головних родзинок стала можливість побачити та спробувати роботу зі справжнім ткацьким станком.

Гості також знайомилися з традиційною кухнею. Серед частувань були молдавсько-румунські сармі, які представили як одну з традиційних страв регіону.

Культурну програму від Кам’янського продовжила Тетяна Савкун, солістка Будинку культури села Кам’янське, яка виконала пісні «Це мій рідний край» та «Іоане».

Німецьку культурну традицію представляли село Прямобалка та музей. Тут гості могли познайомитися з традицією приготування німецького печива, дізнатися більше про рецепт та особливості цієї кулінарної традиції.

Не обійшлося й без традиційної німецької гостинності — гостям запропонували скуштувати німецькі ковбаски.

Окрім роботи національних подвір’їв, на спільній сцені протягом дня тривала насичена концертна програма. Глядачів своїми виступами радували народний ансамбль пісні і танцю «Гердан», «Хоро-Бургуджи», «Младежки сърца», «Лале», «Дунавські зорі», «Колорит», «ДІВІТЛІЯ», «ДУЛАКЧІЯ», танцювальний колектив «Сесіолка», а також солісти та вокальні колективи з населених пунктів громади.

Програма поєднала українські та болгарські пісні, народну інструментальну музику, хореографію та вокально-хореографічні постановки.

Особливу атмосферу створили виступи народного ансамблю пісні і танцю «Гердан», який відкрив програму композицією «Ми — діти твої, Україно», та «Хоро-Бургуджи», яке неодноразово дарувало глядачам запальні інструментальні композиції.

Свої номери також представили зразковий танцювальний колектив «Лале», ансамбль «Колорит», танцювальний колектив «Сесіолка» та народний ансамбль пісні та танцю «ДУЛАКЧІЯ».

«Національне містечко» стало не просто святковою декорацією. Його головна цінність — у можливості побачити традицію в дії.

Тут працювали руки майстрів, звучали пісні, відтворювалися обряди, готувалися традиційні страви, а гості могли не лише спостерігати, а й долучатися до процесу.

Саме тому локація отримала назву «Живі ремесла Бессарабії» — адже йшлося не про музейні експонати, а про традиції, які продовжують жити завдяки людям.

А завершенням стало нагадування про ще одну важливу рису Бессарабії — гостинність. За одним святковим столом зустрілися різні культури, громади та люди, яких об’єднує спільний дім — Арцизька громада.

210-річчя Арциза стало святом не лише історії міста, а й його сучасного багатокультурного життя. І «Національне містечко» яскраво показало: Бессарабія живе доти, доки живуть її традиції, пісні, ремесла та люди, які передають їх далі.