ЛУНЬОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  • 19

Луньов Олексій Олександрович народився 30 листопада 1974 року у  м. Арциз Одеської області.

З часом переїхав до м. Южне Одеської області.

З 2014 року - учасник  Антитерористичної операції  (АТО). Наприкінці  2014-го – на початку 2015 року був на передовій. Після мобілізації вирішив залишитися в Збройних Силах України і продовжив військову службу у морській піхоті - військовослужбовець 137-го окремого батальйону морської піхоти.

Пішов  на фронт майже з самого початку війни, приїжджав додому лише у відпустку та на ротації.      

18 березня 2022  року старший сержант ЛУНЬОВ ОЛЕКСІЙ  ОЛЕКСАНДРОВИЧ загинув унаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах 36-ї окремої бригади морських піхотинців у м. Миколаєві, через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам. Олексій якраз прийшов з нічної зміни, весь його загін відпочивав. Загинули щонайменше 50 військовослужбовців.

Атака сталась, коли солдати спали, завали будівель розбирали декілька днів. На місці атаки працювало декілька журналістів, які повідомляли про десятки постраждалих і загиблих. Серед загиблих знайшли й тіло старшого сержанта О.О. Луньова, який загинув уві сні.

Прощалися з героєм 27 березня 2022 року.

Поховали його за місцем проживання – в м. Южне Одеської області.

   Рідні та знайомі Олексія Олександровича згадують його як хорошого сім’янина та патріота своєї країни, адже він завжди був душею компанії, мав багато друзів. Його хобі – рибалка, в будь-яку погоду полюбляв йти на ставок.

  ДІТИ: Павлюк (дів. -Луньова ) Яна Олексіївна, 22.09.1999 р.н.

              Сташевська Аліна Олексіївна, 08.10.2010 р.н.

  НАГОРОДИ:

Медаль «10 років сумлінної служби» - Наказ Міністерства оборони України від 12.11.2019 р. № 634,

Медаль Богдана Хмельницького (2020 р.).


Фото без опису

Інші навіки в строю

Всі навіки в строю