Гендерна рівність

Гендер - один із базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними та культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему. Соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів підтримує соціально-рольовий статус особистості, який визначає соціальні можливості в освіті, професійній діяльності, суспільному виробництві.

     Поняття ‘’гендер’’ походить від грецького – генос. (походження, ;матеріальний носій спадковості,; той, що народжує,  )Соціологи проводять різницю між чоловіком і жінкою у правах і обов’язках  за такими ознаками: біологічна стать, гендерна ідентифікація, гендерні ролі. Основою правового статусу особистості є її фактичний соціальний статус, тобто реальний стан людини у суспільстві. Гендерна рівність  є однією з ознак правової держави, яка зобов’язана забезпечувати дотримання прав людини, передбачених міжнародним законодавством.

"Законодавством визначено, що людину не можуть обмежувати в якому б то ні було праві тільки тому, що вона має певний пол. Таке можливо тільки за наявності обґрунтованої мети і належним чином. Варто розібратися, чи завжди мета, з якою обмежують права жінок або чоловіків , обґрунтована", - йдеться в повідомленні.

Що не можна вважати дискримінацією

• пеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини (випадки, коли тільки в силу фізичних особливостей і необхідності виконання природної функції народження та вирощування дітей жінки потребують більшої підтримки);
• обов'язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;
• різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом (в силу фізичних особливостей жінок і чоловіків);
• особливі вимоги з охорони праці жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх репродуктивного здоров'я;
• позитивні дії (створення додаткових можливостей), спрямованих на усунення юридичної чи фактичної нерівності в можливостях жінок і чоловіків з реалізації прав і свобод.

Які бувають форми дискримінації

Дискримінація за ознакою статі буває як пряма, так і непряма.

Пряма дискримінація характеризується, як намір дискримінувати людину певної статі. Наприклад, роботодавець під час прийняття претендента на певну посаду (яка не передбачає виконання специфічної роботи, вона може виконуватися виключно чоловіками) відмовляє у працевлаштуванні жінці, посилаючись на те, що на зазначену посаду розглядаються резюме виключно чоловіків. До уваги роботодавців та HR-менеджерів - будьте уважні з оголошеннями про вакансії.

Непряма дискримінація зумовлена впливом політики або певних заходів. Це відбувається тоді, коли начебто за формально нейтральних правил особи однієї статі потрапляють у невигідне становище порівняно з особами протилежної статі. Прикладом може бути мінімальний критерій кар'єрного росту для певної професії, в зв'язку з чим з претендентів може бути виключено набагато більше жінок, ніж чоловіків.

Формами дискримінації також є підбурювання до дискримінації, пособництво в дискримінації та утиски.

Куди звертатися в разі дискримінації за ознакою статі: за тел. 80484562092 або заадресою :м.Арциз,вул.Соборна,46,2 поверх к.10