Пам’ятаємо. Вшановуємо. Кирила Мягченка посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня
Указом Президента України за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, солдата Кирила Мягченка посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Нагороду матері загиблого Героя вручили командир взводу охорони І відділу Болградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олександр Кальчев та заступниця міського голови Олена Шаталова.
Кирило народився 4 липня 1998 року в місті Арциз Одеської області. Навчався в Арцизькій загальноосвітній школі №1, яку закінчив після 9 класів. Здобувши базову середню освіту, працював за наймом, підтримуючи родину.
З початком повномасштабної війни Кирило не залишився осторонь. Він добровільно став на захист Батьківщини, був призваний по загальній мобілізації Болградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
З 4 березня 2022 року проходив службу стрільцем другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу другої стрілецької роти 184 окремого батальйону територіальної оборони 122 окремої бригади ТрО регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь».
З лютого по березень 2023 року виконував бойові завдання в районах міст Часів Яр, Костянтинівка та Бахмут Донецької області. Під час служби отримав поранення, але після лікування знову повернувся на фронт, продовжуючи боронити Україну.
13 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині, солдат Кирило Мягченко загинув унаслідок вогнепальних поранень, спричинених штурмовими діями противника.
Героя поховали 18 серпня 2024 року на міському кладовищі в Арцизі.
Сьогодні ім’я Кирила Мягченка назавжди вписане в історію громади як символ незламності, відваги та жертовності. Його подвиг — це не лише біль утрати, а й глибока вдячність за мирне небо, яке він захищав.
Ми не забудемо. Пам’ятаємо, шануємо і схиляємо голови перед його світлою пам’яттю.
